Олександр Ксенжук: «Зберегти духовну спадщину української нації – святий обов’язок кожної людини»

Голова Хмельницької обласної організації «Фронт Змін» допомагає відбудувати старовинний храм.

До Олександра Ксенжука як до депутата Хмельницької обласної ради звернулися віряни села Климашівка з проханням допомогти у відбудові храму преподобної Параскеви Сербської.

«Прохання про допомогу у такій справі вважаю своїм обов’язком та великою честю. Адже зберегти і примножити духовні скарби української нації – святий обов’язок кожного українця», - переконаний Олександр Ксенжук.

Річ у тім, що наприкінці липня у селі сталася трагедія, яке не залишила байдужим жодного мешканця: храм, якому налічується близько 300 років, згорів.

«Згоріло дуже багато ікон, серед них - біля десяти старовинних, яким більше 150 років. Серед них - найстаровинніша - «Тайна вечеря» та копія чудотворної Почаївської ікони - «Надвратниця». На жаль, ціни їм не знаю, бо ніколи оціночної вартості ніхто не робив», розповідає настоятель церкви отець Роман.

Однак, вогонь, який дотла спалив геть усе, не торкнувся найсвятішого, що було у храмі. Зберігся вівтар і зовсім неушкодженим виявився престол - місце, на якому приноситься безкровна жертва. Вся церковна утвар, вартістю в 15 тисяч гривень, що знаходилася на ньому, - дорогоцінні хрести, Євангелія, одній з яких - 110 років, дарохранительниця, навіть золота тканина на престолі - все це залишилося неушкодженим.

Обминув вогонь і Троєружницю - ікону, що висіла над престолом. Так само вогонь не зачепив нетлінні останки трьох святих (благовірного князя Романа Углічського, Углічського святого Іоанна Чеполосова та іконописця преподобного Андрія Рубльова), що зберігалися у церкві у фанерних ящичках. Неушкодженими залишилися і ємності, в яких знаходилися мощі.

«Це велике горе, - каже отець Роман, - але я втішаю людей тим, що це й велике щастя, бо не кожному на віку припадає будувати храм. Це дуже велика благодать, бо споконвіку, коли будувався храм, кожен намагався хоч камінчик кинути у фундамент, навіть приводили дітей, щоб вони своєю рукою кинули камінчик. Бо Господь дарує благословення на довге і щасливе життя тому, хто будує храм Божий, і всьому його роду грядущому.

Тому я щиро вдячний Олександрові Ксенжуку за значну підтримку у відбудові храму, який є цінним не тільки для сільської громади, але й для Поділля та України зокрема», - зауважив отець Роман.